Молодіжна рада, молодіжний конгрес і 55% схожості

Уже пройшло достатньо часу, щоб робити висновки про ініціативу «молодіжних конгресів», яка із літа 2026 року активно звучить в «етері» молодіжної політики України.

Історія розпочалася із того, що президент України 29 травня 2026 року підписав Указ №446/2026 про створення Палати регіональних молодіжних Конгресів у складі Конгресу місцевих та регіональних влад. Рішення виглядає дуже вдалим, адже участь молоді — це наскрізна методика підтримки демократичного процесу й водночас можливість розвитку молоді та громад де вона живе, навчається та працює. Поняття «участь молоді» інтегровано у наше «молодіжне законодавство» й відповідно правове поле України. Воно працює по-різному й десь можна зустріти «сильну» молодіжну раду, а десь й створений для статистики й гарного вигляду громади «фейковий» інструмент. Тому нові ініціативи, практики й інституції мають велике значення для участі молоді, яка, на жаль, на останніх виборах показала звично низьку явку. А участь у виборах — це дуже показовий результат того, чи молоді люди розуміють своє значення й чи готові вони брати відповідальність.

Так, за опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», молодь 18–29 років становила лише 11% серед тих, хто фактично прийшов голосувати на місцевих виборах 2020 року [1]. Тому маємо багато роботи попереду, і я сподіваюся, що всі актори молодіжного сектору зможуть збільшити цей показник для наступних виборів в Україні. Очевидно, що це будуть доленосні вибори для України й лозунги та гасла «картонкових протестів» мають перейти в очікуваний політичний процес. Електоральна участь є одним із показників того, наскільки молоді люди відчувають власну спроможність впливати на політичні рішення, хоча, очевидно, вона не може бути єдиним критерієм ефективності молодіжної політики. Проте повернемося до питання молодіжних конгресів.

Якщо коротко, то рішення про створення Палати регіональних молодіжних Конгресів у складі Конгресу місцевих та регіональних влад, на мою думку, дуже вдале й справді може дати нові можливості як для молоді, так і для громад, а, з іншого боку,  спосіб і форма створення не видаються мені вдалими. Власне цей блог має на меті показати слабкі сторони й навіть деякі негативні ефекти, які принесли молодіжні конгреси до сектору роботи із молоддю. Очевидно, що процеси, які вже пройшли, будуть тут описані ретроспективно.

Частину із них неможливо було спрогнозувати, проте частина була зрозумілою для професіоналів у секторі молодіжної політики та роботи з молоддю, і не треба було «вангувати», щоб знати результат наперед. Як, наприклад, те, що громади будуть делегувати до конгресів тих самих людей, що є у локальних молодіжних радах без особливої «добровільності», адже орган створюється зверху.

Але розбираємось, які етапи й моменти варто було б зробити по-іншому:

1. Участь передбачає участь. Переважна більшість акторів сектору роботи із молоддю дізналися про створення такої системи інституцій вже постфактум й відповідно не були долучені до обговорення та консультування. Аналогічна ситуація із молоддю, організаціями та консультативними органами, які її представляють – вони в загальній масі не мали інформації про таке рішення. Лише цей факт уже дає можливість говорити про певний парадокс. Інституції, які передбачають те, що молоді люди мають бути залучені у процес дизайнування рішень – не залучені до дизайнування інституцій, які їм пропонують долучитися. Якщо можна сказати, що громадський сектор та інші молодіжні організації не представляють всю молодь України, то як щодо 300 молодіжних рад усіх рівнів? Отут криється проблема останніх років сектору роботи із молоддю та й самою молоддю – із нею не радяться. Молодь інформують про рішення й вже пропонують долучитися на попередньо визначені й дуже конкретні ролі. Це можна чітко визначити, як четвертий щабель драбини участі Роджера Харта — «Призначені, але поінформовані» (Assigned but Informed) [2]. Я можу навести як приклад обговорення положень молодіжної ради обласного та локального рівня 2018 року [3][4]. Це був важкий, довгий й місцями навіть агресивний процес обговорення, адже людям не було все одно. Документ на той час вийшов досить хорошим. Акцентую, що участь передбачає також навчання процесу партисипації, зміни способу мислення й світогляду, де людина і її думки важливі й вона має простір та право скористатися можливістю прийняття рішень й нести спільну відповідальність за ці рішення. Тому, на мою думку, варто було консультуватися із сектором роботи із молоддю й фактично із самою молоддю, яка б мала відкрито, добровільно долучитися до такого процесу. Це зайняло б час, але й сприйняття, якість та підтримка молодіжних конгресів була б значно кращою.
2. Удар по обласних молодіжних радах. Інша проблемна сторона – це те, що я до цього часу не можу зрозуміти, у чому принципова різниця між молодіжною радою обласного рівня й обласним молодіжним конгресом. Дещо іронічно, але моя робота й робота моїх колег були й будуть спрямовані на те, щоб об’єднувати, творити сильні молодіжні інституції чи консультативно-дорадчі органи й не розпорошувати й так мінімальні ресурси на молодіжну політику. У тій формі, як зараз створено обласний молодіжний конгрес, це сильний удар по і без того знесилених молодіжних радах обласного рівня, які мають геть мало м’язів й не так багато успішних кейсів. Скільки роботи було зроблено та списів зламано, щоб вони взагалі існували. Паралельний орган, який створюється для делегування членів до більшого конгресу, дробить ту десятку активної молоді області й нічого такого унікального не пропонує, адже функції та положення дуже схожі в обох органах. Системи штучного інтелекту Claude й ChatGPT при порівняльному аналізі видають 55% й 60% схожості обох положень обласних молодіжних конгресів та обласних молодіжних рад [5]. Можна сперечатися про доцільність аналізу документів через ШІ, проте якщо кожен читач сам прочитає положення цих органів, я буду радий у коментарях почути, яка ж фундаментальна, ключова відмінність цих двох органів при обласних державних адміністраціях? Простий порівняльний аналіз показує, що конгрес успадкував майже всю процедурну «оболонку» ради (та сама структура завдань, той самий стиль формулювань), але втратив вузьке наглядове ядро — контроль за молодіжним законодавством і молодіжними коштами, — і натомість отримав значно ширший, розмитіший мандат «сприяння» загальному регіональному розвитку. Навіть якщо взяти до уваги тезу, що молодіжні конгреси локального та обласного рівня — це формально вже не «орган молодіжної політики», а «орган регіонального розвитку за участю молоді». Тоді у мене все одно є питання, чому ці функції не можна було чіткіше додати у типові положення про молодіжну раду локального чи обласного рівня?

Повторюю, що Палата регіональних молодіжних конгресів у складі Конгресу місцевих та регіональних влад — хороше рішення. Але саме пропозиція формування й делегування осіб до цієї національної палати видається мені неефективною. Я не бачу сенсу створювати ще одну паралельну до молодіжних рад цілу систему органів. Це розпорошення ресурсів ОДА, і можна було просто делегувати10 людей від обласної молодіжної ради до Палати регіональних молодіжних Конгресів.

Якщо є питання, що там немає молоді всіх громад певної області — то це якраз мотивація створити молодіжні ради там, де їх ще немає. Я за те, щоб робити системи, де є сталість, прогнозованість, прозорість і системність, та й зрозуміла логіка.

З локальних молодіжних рад по факту формуються обласні молодіжні ради, далі обласні молодіжні ради подають (нехай за погодженням з ОДА) 10 членів до конгресу. Так, молода людина може бути делегована самими молодими людьми, молодь буде розуміти свої «соціальні ліфти» і як можна стати членом вищезгаданого конгресу прозоро, без адміністративного наказу голови громади чи голови ОДА. Також можна обрати ще одного заступника голови молодіжної ради обласного та локального рівня з питань молодіжного конгресу, який займався комунікацією й роботою із Палатою регіональних молодіжних конгресів. Таких малих механік можна згенерувати багато – аби був простір для дискусій. 

3. Положення «списане» із молодіжних рад. Чому така назва пункту? А тому, що в тексті проєкту положення подекуди були формулювання «у раді» / «в раді» замість «у конгресі» — чи означає це, що документ частково скопійований зі старого положення про молодіжну раду й не до кінця вичитаний? Після аналізу декількох положень обласних молодіжних конгресів виникає ще достатньо технічних питань. Чому вік членів та членкинь конгресу 16–24? Якщо вік молоді в Україні 14–35 років згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики». Як 16–17-річна особа взагалі може бути делегована до конгресу як «військовослужбовець Збройних Сил України», якщо мінімальний вік військової служби в Україні — 18 років? Як 16–17-річна особа може бути «депутатом місцевої ради», якщо мінімальний вік для обрання депутатом місцевої ради — теж 18 років? Чому в проєкті передбачена окрема виборна посада секретаря конгресу (обирається на 2 роки, з детальним переліком обов’язків), а в уже прийнятому положенні, наприклад, Чернівецької області, такої посади взагалі немає — і хто тоді фізично веде протоколи й розсилає рішення? Якщо в реальній структурі конгресу створюються лише «комісії та робочі групи» — звідки в розділі про відеоконференції раптом беруться ще й «відділи», яких більше ніде в документі не існує? Чому процедура створення прописана тільки для робочих груп, а не для комісій, хоча обидва типи органів вводяться одним і тим самим пунктом? У Хмельниччині — один заступник голови, у Чернівецькій області — «заступники» в множині. Таких питань можна ставити дуже й дуже багато, але думаю, що ці речі можна юридично вичитати й виправити протягом наступних років. Також положення, на мою думку, мають бути уніфіковані для всіх рівнів та конгресів, бо зараз це не так.

У висновку, хочу зауважити, що навряд чи таку систему обласного та локальних рівнів молодіжних конгресів «відкатають» назад й простими словами її закриють чи розформують. Я думаю, що на адвокацію заслуговує певна синхронізація дій молодіжної ради та конгресу та саме пошук унікальності молодіжного конгресу. Це незручно робити задом-наперед, проте краще таки це зробити. Ми ще можемо отримати протистояння цих двох органів, аналогічно як бувало із молодіжною радою при обласній раді та молодіжною радою при ОДА, якщо не будемо прогнозувати й шукати точки дотику.

Якщо коротко, то я вважаю, що треба провести публічну оцінку першого циклу роботи молодіжних конгресів із залученням молодіжних рад, самих членів конгресів, ОДА та молодіжних організацій. Також треба чітко розвести мандати молодіжної ради та молодіжного конгресу, визначивши функції, які не дублюються. Й фінальна пропозиція — уніфікувати типове положення і визначити зрозумілий механізм представництва.

Ще раз підкреслю, що демократія потребує участі, участь потребує права, але це все добре функціонує, якщо є дієві інструменти, де молоді люди не просто отримують ролі, а є творцями своїх ролей. Попри свій юний вік, українська молодь значно подорослішала й вже точно має право бути архітекторами своєї країни й в тому числі сама будувати формати своєї участі у прийнятті рішень на локальному чи національному рівні.

«Ця публікація є авторським блогом. Висловлені в ній оцінки, судження та висновки належать особисто автору і не обов’язково відображають офіційну позицію, політику чи погляди ГО “Молодіжна платформа”.»

[1] Соціологічна група «Рейтинг». (2020, 28 жовтня). Місцеві вибори 2020: аналіз вікової структури виборців.https://www.ratinggroup.ua/news/mestnye-vybory-2020-analiz-vozrastnoy-struktury-izbirateley

[2] Hart, R. A. (1992). Children's participation: From tokenism to citizenship (Innocenti Essays No. 4). UNICEF International Child Development Centre. https://participationpool.eu/wp-content/uploads/2020/05/Hart-R.-1992-Children-Participation-from-Tokenism-to-Citizenship.pdf

[3] Громадський Простір. (2019, 15 січня). Уряд затвердив типові положення про молодіжні консультативно-дорадчі органи. https://www.prostir.ua/?news=uryad-zatverdyv-typovi-polozhennya-pro-molodizhni-konsultatyvno-doradchi-orhany

[4] Міністерство молоді та спорту України. (2018, 17 липня). Запрошуємо до публічного обговорення Типових положень про молодіжні консультативно-дорадчі органи регіонального та місцевого рівнів.https://mms.gov.ua/news/zaproshuemo-do-publichnogo-obgovorennya-tipovikh-polozhen-pro-molodizhni-konsultativno-doradchi-organi-regionalnogo-ta-mistsevogo-rivniv

[5] Молодіжна рада і молодіжний конгрес: порівняльний аналіз положень – створено через ШІ Claude.ai із моделлю Sonnet 5, https://docs.google.com/document/d/15XHXi7FY9-D4-VtxlsDaP6nYcNYIb8a0/edit?usp=sharing&ouid=107947922457885725162&rtpof=true&sd=true